1-я книга Царств

Глава 3

1 Отрок Самуил служил Господу при Илии священнике. Слово Господне редко было в те дни, и видения были не часты.

2 И случилось в то время, когда Илий лежал на своем месте (глаза же его начали ослабевать, и он не мог видеть),

3 И светильник Божий еще не погас, и Самуил лежал во храме Господнем, где находился ковчег Божий,

4 Воззвал Господь Самуила. Он сказал: вот я!

5 И побежал к Илию, и сказал: вот я, ты звал меня. Но Илий сказал: я тебя не звал; пойди назад, спи. Он пошел и лег.

6 Но Господь опять звал Самуила. Самуил встал и пришел к Илию, и сказал: вот я, ты звал меня. Но он сказал: я не звал, сын мой, пойди назад, спи.

7 Самуил же еще не знал Господа, и еще не открывалось ему слово Господне.

8 Господь еще в третий раз позвал Самуила. Он встал, и пришел к Илию, и сказал: вот я, ты звал меня; и догадался Илий, что Господь зовет отрока.

9 И сказал Илий Самуилу: пойди, спи; и когда зовущий позовет тебя, ты скажи: говори, Господи; ибо слышит раб Твой. И пошел Самуил, и лег на месте своем.

10 И пришел Господь, и стал, и звал как прежде: Самуил, Самуил! И сказал Самуил: говори, ибо слышит раб Твой.

11 И сказал Господь Самуилу: вот, Я сделаю дело у Израиля, о котором кто услышит, у того зазвенит в обоих ушах.

12 В тот день совершу Я над Илием все то, что Я говорил о доме его, от начала и до конца.

13 Я объявил ему, что Я накажу дом его на веки за ту вину, что он знал, как сыновья его навлекают проклятие на себя, и не удерживал их.

14 И посему клянусь дому Илия, что вина дома Илиева не загладится ни жертвами, ни приношениями хлебными вовек.

15 И спал Самуил до утра; тогда он отворил двери дома Господня, и боялся Самуил объявить видение сие Илию.

16 Илий позвал Самуила, и сказал: сын мой, Самуил! Он сказал: вот я.

17 И сказал Илий: что тебе сказано, не скрой от меня; то и то сделает с тобою Бог, и то и то прибавит, если ты скроешь от меня что-либо из всего того, что сказано тебе.

18 И объявил ему Самуил все, и не скрыл от него ничего. Тогда сказал Илий: Он - Господь; пусть делает, что Ему угодно.

19 Самуил возрос, и Господь был с ним, и не дал ни одному слову его упасть на землю.

20 И узнал весь Израиль от Дана до Вирсавии, что Самуил утвержден в пророка Господня.

21 И продолжал Господь являться в Силоме; потому что открывался Господь Самуилу в Силоме чрез слово Господне.

1-а Самуїлова

Розділ 3

1 А о́трок Самуїл служив Господе́ві при Ілії. А Господнє слово було рідке́ за тих днів, видіння не було часте́.

2 І сталося того дня, коли Ілі́й лежав на своєму місці, а очі його стали затемня́тися, він не міг бачити,

3 і поки Божий світильник ще не погас, а Самуїл лежав у Господньому храмі, там, де Божий ковче́г,

4 то покли́кав Господь до Самуїла: „Самуїле, Самуїле!“ А він відказав: „Ось я!“

5 І побіг він до Ілі́я та й сказав: „Ось я, бо ти кликав мене“. А той відказав: „Я не кликав. Вернися, лягай“. І він пішов і ліг.

6 А Господь далі покликав: „Самуїле, Самуїле!“ І встав Самуїл, і пішов до Ілія та й сказав: „Ось я, бо ти кликав мене“. А той відказав: „Не кликав я, си́ну мій. Вернися, лягай“.

7 А Самуїл ще не пізнав голосу Господа, і ще не відкрилося йому Господнє слово.

8 А Господь далі покли́кав Самуїла третій раз. І він устав, і пішов до Ілі́я та й сказав: „Ось я, бо ти кликав мене“. І зрозумів Ілій, що то Господь кличе о́трока.

9 І сказав Ілій до Самуїла: „Іди, лягай. І якщо знову покличе тебе, то скажеш: „Говори, Господи, бо раб Твій слухає Тебе!“ І пішов Самуїл, та й ліг на своє місце.

10 І ввійшов Господь, і став, і покли́кав, як перед тим: „Самуїле, Самуїле!“ А Самуїл відказав: „Говори, Господи, бо раб Твій слухає!“

11 І сказав Господь до Самуїла: „Ось Я зроблю́ таку річ серед Ізраїля, що в кожного, хто почує про неї, задзвени́ть в обох ву́хах його.

12 Того дня Я виконаю над Ілі́єм все, що Я говорив про дім його, від поча́тку й до кінця.

13 І розповім йому, що Я суджу́ дім його навіки за гріх, про який він знав, що сини його богозневажають, та не спиняв їх.

14 Тому́ присягнув Я домом Ілі́я, що не очиститься гріх Ілі́євого дому жертвою та жертвою хлібною навіки“.

15 I лежав Самуїл аж до ра́нку, і відчинив двері Господнього дому. А Самуїл боявся розповісти Ілі́єві про те видіння.

16 І покликав Ілі́й Самуїла, та й сказав: „Самуїле, сину мій!“ А той сказав: „Ось я!“

17 І сказав він: „Що́ то за річ, про яку Він говорив до тебе? Не крий правди передо мною. Нехай Господь зробить тобі так, і нехай додасть, якщо ти скажеш неправду передо мною про щось зо всього того, що говорив Він до тебе!“

18 І розповів йому Самуїл усе те, і не сказав неправди перед ним. А той сказав: „Він — Господь, нехай зробить те, що́ добре в оча́х Його!“

19 І вироста́в Самуїл, а Господь був із ним, і не опустивані жодного зо всіх Його слів.

20 І ввесь Ізра́їль, від Дана аж до Беер-Шеви, пізнав, що Самуїл вірний, як пророк Господній.

21 А Господь далі показувався в Шіло́, бо Господь явився був у Шіло́ Самуїлові в слові Господньому.

1-я книга Царств

Глава 3

1-а Самуїлова

Розділ 3

1 Отрок Самуил служил Господу при Илии священнике. Слово Господне редко было в те дни, и видения были не часты.

1 А о́трок Самуїл служив Господе́ві при Ілії. А Господнє слово було рідке́ за тих днів, видіння не було часте́.

2 И случилось в то время, когда Илий лежал на своем месте (глаза же его начали ослабевать, и он не мог видеть),

2 І сталося того дня, коли Ілі́й лежав на своєму місці, а очі його стали затемня́тися, він не міг бачити,

3 И светильник Божий еще не погас, и Самуил лежал во храме Господнем, где находился ковчег Божий,

3 і поки Божий світильник ще не погас, а Самуїл лежав у Господньому храмі, там, де Божий ковче́г,

4 Воззвал Господь Самуила. Он сказал: вот я!

4 то покли́кав Господь до Самуїла: „Самуїле, Самуїле!“ А він відказав: „Ось я!“

5 И побежал к Илию, и сказал: вот я, ты звал меня. Но Илий сказал: я тебя не звал; пойди назад, спи. Он пошел и лег.

5 І побіг він до Ілі́я та й сказав: „Ось я, бо ти кликав мене“. А той відказав: „Я не кликав. Вернися, лягай“. І він пішов і ліг.

6 Но Господь опять звал Самуила. Самуил встал и пришел к Илию, и сказал: вот я, ты звал меня. Но он сказал: я не звал, сын мой, пойди назад, спи.

6 А Господь далі покликав: „Самуїле, Самуїле!“ І встав Самуїл, і пішов до Ілія та й сказав: „Ось я, бо ти кликав мене“. А той відказав: „Не кликав я, си́ну мій. Вернися, лягай“.

7 Самуил же еще не знал Господа, и еще не открывалось ему слово Господне.

7 А Самуїл ще не пізнав голосу Господа, і ще не відкрилося йому Господнє слово.

8 Господь еще в третий раз позвал Самуила. Он встал, и пришел к Илию, и сказал: вот я, ты звал меня; и догадался Илий, что Господь зовет отрока.

8 А Господь далі покли́кав Самуїла третій раз. І він устав, і пішов до Ілі́я та й сказав: „Ось я, бо ти кликав мене“. І зрозумів Ілій, що то Господь кличе о́трока.

9 И сказал Илий Самуилу: пойди, спи; и когда зовущий позовет тебя, ты скажи: говори, Господи; ибо слышит раб Твой. И пошел Самуил, и лег на месте своем.

9 І сказав Ілій до Самуїла: „Іди, лягай. І якщо знову покличе тебе, то скажеш: „Говори, Господи, бо раб Твій слухає Тебе!“ І пішов Самуїл, та й ліг на своє місце.

10 И пришел Господь, и стал, и звал как прежде: Самуил, Самуил! И сказал Самуил: говори, ибо слышит раб Твой.

10 І ввійшов Господь, і став, і покли́кав, як перед тим: „Самуїле, Самуїле!“ А Самуїл відказав: „Говори, Господи, бо раб Твій слухає!“

11 И сказал Господь Самуилу: вот, Я сделаю дело у Израиля, о котором кто услышит, у того зазвенит в обоих ушах.

11 І сказав Господь до Самуїла: „Ось Я зроблю́ таку річ серед Ізраїля, що в кожного, хто почує про неї, задзвени́ть в обох ву́хах його.

12 В тот день совершу Я над Илием все то, что Я говорил о доме его, от начала и до конца.

12 Того дня Я виконаю над Ілі́єм все, що Я говорив про дім його, від поча́тку й до кінця.

13 Я объявил ему, что Я накажу дом его на веки за ту вину, что он знал, как сыновья его навлекают проклятие на себя, и не удерживал их.

13 І розповім йому, що Я суджу́ дім його навіки за гріх, про який він знав, що сини його богозневажають, та не спиняв їх.

14 И посему клянусь дому Илия, что вина дома Илиева не загладится ни жертвами, ни приношениями хлебными вовек.

14 Тому́ присягнув Я домом Ілі́я, що не очиститься гріх Ілі́євого дому жертвою та жертвою хлібною навіки“.

15 И спал Самуил до утра; тогда он отворил двери дома Господня, и боялся Самуил объявить видение сие Илию.

15 I лежав Самуїл аж до ра́нку, і відчинив двері Господнього дому. А Самуїл боявся розповісти Ілі́єві про те видіння.

16 Илий позвал Самуила, и сказал: сын мой, Самуил! Он сказал: вот я.

16 І покликав Ілі́й Самуїла, та й сказав: „Самуїле, сину мій!“ А той сказав: „Ось я!“

17 И сказал Илий: что тебе сказано, не скрой от меня; то и то сделает с тобою Бог, и то и то прибавит, если ты скроешь от меня что-либо из всего того, что сказано тебе.

17 І сказав він: „Що́ то за річ, про яку Він говорив до тебе? Не крий правди передо мною. Нехай Господь зробить тобі так, і нехай додасть, якщо ти скажеш неправду передо мною про щось зо всього того, що говорив Він до тебе!“

18 И объявил ему Самуил все, и не скрыл от него ничего. Тогда сказал Илий: Он - Господь; пусть делает, что Ему угодно.

18 І розповів йому Самуїл усе те, і не сказав неправди перед ним. А той сказав: „Він — Господь, нехай зробить те, що́ добре в оча́х Його!“

19 Самуил возрос, и Господь был с ним, и не дал ни одному слову его упасть на землю.

19 І вироста́в Самуїл, а Господь був із ним, і не опустивані жодного зо всіх Його слів.

20 И узнал весь Израиль от Дана до Вирсавии, что Самуил утвержден в пророка Господня.

20 І ввесь Ізра́їль, від Дана аж до Беер-Шеви, пізнав, що Самуїл вірний, як пророк Господній.

21 И продолжал Господь являться в Силоме; потому что открывался Господь Самуилу в Силоме чрез слово Господне.

21 А Господь далі показувався в Шіло́, бо Господь явився був у Шіло́ Самуїлові в слові Господньому.